Методичний супровід
Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної службиhttps://drive.google.com/open?id=15W-5kMm3z7BnTMC56WRRfQ4VNG1avkmB
Методичні рекомендації щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребамиhttps://drive.google.com/open?id=1Gt0qYtnbjQCSwI5Vkfqtkm-HlBbBoyYr
Корекційна робота за напрямамиhttps://drive.google.com/open?id=1eZ-hPsq8pz46j9JzqZK1_GTZ1WZZ_hPs
Інформаційна база професійного інструментарію фахівців психологічної служби системи освіти Україниhttps://drive.google.com/open?id=1hQiP-4tJxhGrdAA0gdfkuq3TfuoEknZR
Методичні рекомендації щодо впровадження циклограми діяльності працівників психологічної службиhttps://drive.google.com/open?id=1yB6KCy19z7LgFP22jmHv846pim4dInUp
Перелік діагностичних методик з виявлення домашнього насильства відносно дітейhttps://drive.google.com/open?id=1ibrNG3KVzMki6tU7OWelZZMcqCl5ALPH
Гуманітарний
відділ Зимнівської сільської ради
Методичний
кабінет
Пріоритетні напрямки роботи психологічної служби
Зимнівської
ОТГ на 2019- 2020 навчальний рік
(Методичні рекомендації)
Психологічна
служба Зимнівської ОТГ діє відповідно до статті 76 Закону «Про освіту» та забезпечує
своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти,
мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних,
фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей, сприяє створенню умов
для виконання освітніх і виховних завдань закладів освіти. , соціального та інтелектуального
розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної
та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу
відповідно до цілей та завдань системи освіти.
Сучасні
тенденції розвитку освіти формують загальне спрямування діяльності
психологічної служби у системі освіти України. Концепція Нової української
школи передбачає перезавантаження української освіти з оновленням існуючого
алгоритму професійної діяльності та переглядом методології роботи з учнями,
батьками, вчителями; зміну акцентів та пріоритетів з процесу на результат з
використанням ефективних методів практичної психології та соціальної роботи. Саме
психологічна служба покликана навчити як жити в злагоді з самим собою і з
іншими, і як вступати в стосунки зі світом, щоб життя приносило задоволення.
Тому першочерговим завданням працівників психологічної служби є пошук дієвих
засобів і методів профілактичної, корекційної, просвітницької та розвиткової
діяльності.
Напрями
діяльності працівників психологічної служби:
діагностика
– виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку,
соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних
особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в
освітньому процесі, професійному самовизначенні; профілактика – своєчасне попередження
відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках,
запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі;
корекція
– усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти,
зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до
залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки;
навчальна діяльність – форма активного
співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості;
консультування
– багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на
вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу;
зв’язки з громадськістю – діяльність,
спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами,
колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами
управління; просвіта – формування
психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.
Діагностична робота
Психодіагностика
в системі практичної роботи психолога має свої особливості, чим відрізняється
від традиційної дослідницької діагностики. З огляду на широкий спектр
функціональних обов’язків та напрямів діяльності практичного психолога, вона
має займати не багато часу, бути простою і доступною в обробці та аналізі, а її
результати формулюються з використанням
лексичних
засобів у контексті педагогічної термінології, що дасть можливість ефективно
побудувати процес подальшого психолого-педагогічного супроводу.
Психодіагностика
в діяльності практичного психолога має бути спрямованою на інформаційне та
прикладне забезпечення процесу супроводу навчання та розвитку дітей.
Психодіагностичні дані необхідні:
• для складання соціально-психологічного
портрету дитини (опис її особливостей розвитку та взаємодії з оточуючими,
потенційних можливостей та труднощів);
• для визначення цілей і завдань, стратегій
надання підтримки здобувачам освіти, що мають труднощі в навчанні, спілкуванні
та психічному здоров’ї;
• для вибору засобів і форм психологічного
супроводу здобувачів освіти відповідно до властивих їм особливостей навчання і
спілкування.
Психодіагностична діяльность працівника
психологічної служби має ґрунтуватися на певних принципах її організації:
1.
Відповідність обраного діагностичного підходу, конкретної методики цілям і
завданням ефективного супроводу. Тобто методика, яка використовується, має
виявляти саме ті психологічні особливості дитини, знання яких необхідні для
побудови ефективної взаємодії з нею, використання ефективних стратегій навчання
та розвитку, та надання якісних освітніх послуг.
2. Результати вивчення особливостей розвитку
дитини формулюються зрозумілою педагогам і батькам мовою (за винятком особистої
інформації).
3. Прогностичність методів, які
застосовуються. Результати діагностування дають можливість прогнозувати
подальший розвиток психічних функцій, попереджати можливі труднощі. Наприклад,
вивчення психологічної готовності дитини до школи дає можливість спрогнозувати
труднощі процесу адаптації до закладу освіти дітей з низьким рівнем готовності
і вчасно організувати відповідну підтримку і психологічну допомогу.
4. Розвиваючий потенціал методу, тобто
можливість отримання розвивального ефекту в процесі самого вивчення та побудови
на його основі програм розвитку.
5. Економічність організаційних затрат. Для
проведення добирається методика, яка є стислою за змістом,
багатофункціональною, яку можна проводити як фронтально, так і індивідуально,
вона є легкою в обробці і однозначною в оцінці отриманих даних
Також
Міністерство освіти і науки України рекомендує працівникам психологічної служби
застосовувати у своїй діяльності циклограми. Циклограми розглядаються як
ефективний інструмент, що дозволяє усвідомити обсяг роботи, яку необхідно
виконати впродовж року, проаналізувати наявні ресурси для ефективної діяльності
психологічної служби закладу освіти в цілому, бажаний результат. Для ефективної
організації діяльності важливо дотримуватися відповідного управлінського циклу
– періодичного повторення всіх основних завдань та функцій (видів) діяльності.
Річний цикл є найбільш загальним, він містить принципові моменти організації
діяльності кожного з фахівців психологічної служби. Визначення циклів у
діяльності дає змогу скласти відповідну циклограму роботи, яка оптимізує та
спрощує діяльність фахівця.
Профілактична робота
Профілактична
робота працівників психологічної служби – це система заходів, спрямованих на
охорону психічного здоров'я, попередження неблагополуччя у розвитку людини,
групи, суспільства, відхилень у розвитку особистості, виникнення конфліктів та
проблем у міжособистісних стосунках, на запобігання створенню конфліктних
ситуацій у освітньому процесі.
Найважливішими напрямами профілактичної роботи
в закладі освіти є:
- профілактика стресових і постстресових
станів, пов’язаних із природними та технічними катастрофами;
- попередження виникнення надмірної психологічної
напруги в суспільстві, що переживає кризові явища (економічні та політичні
кризи, міжетнічні, міжконфесійні конфлікти тощо);
- робота з попередження відхилень у психічному
розвитку дитини, які пов’язані із сімейними проблемами;
- профілактика порушень у психічному та
особистісному розвитку здобувачів освіти;
- профілактика девіантної поведінки молоді
(правопорушення, пияцтво, наркоманія, токсикоманія) тощо.
Профілактична робота працівників психологічної
служби закладу освіти має бути націлена на створення таких умов навчання та
виховання, які б сприяли гармонійному психічному та особистісному розвитку
здобувачів освіти.
Такими
умовами є:
- увага до адаптації до нового життя з його
вимогами й труднощами;
- диференціація та індивідуалізація навчання,
спрямовані на виявлення інтересів і схильностей кожної дитини, розвиток її
здібностей, творчих можливостей; - рання профілактика педагогічної занедбаності
дітей і підлітків;
Акцентуємо
увагу на збереженні і зміцненні психічного здоров’я учасників освітнього
процесу. Взаємовідносини між дітьми, дітьми і дорослими в закладі освіти мають
величезний вплив на становлення особистості учнів і їх подальшу соціалізацію.
Трапляються випадки, коли підтримка дисципліни в класі або групі здійснюється
за допомогою тілесних покарань і заходів психічного впливу, що принижують
гідність людини. Насильство в закладах освіти має різну природу і характер,
проявляється як у формі одноразових насильницьких дій, так і у вигляді постійних
знущань, принижень і систематичного цькування (булінг).
Одним
із методів роботи з протидії насильства може бути медіація. Медіація в закладах освіти є найбільш
ефективним способом розв’язання конфліктів, оскільки надає дитині можливість
висловитись і бути почутою, вчить дітей,
слухати і поважати інших, запитувати, уточнювати, усвідомлювати свої вчинки і
почуття, дозволяє працювати із самим конфліктом, не занурюючись у глибинні
психологічні проблеми, забезпечує більш тривалі результати, ніж індивідуальна
консультація, чи інші методи розв’язання конфліктів. Шкільна медіація у різних
її формах поширена в усьому світі, країни на всіх континентах об’єднані
спільними цінностями шкільної медіації.
Корекційна робота
Корекційна
робота в діяльності практичного психолога закладу освіти є найскладнішою і
найвідповідальнішою. Основною метою
корекційної роботи зі здобувачами освіти є сприяння їхньому повноцінному
психічному та особистісному розвитку.
Корекційна
робота зі здобувачами освіти ґрунтується на таких основних принципах:
1.
Єдність діагностики і корекції. Корекційній роботі передує діагностика.
2. Діяльнісний принцип корекції. Основним
засобом корекційного впливу є взаємодія дорослого і дитини.
3.
Орієнтація на зону найближчого розвитку дитини. Корекційна робота з дитиною не
матиме ефекту за межами зони найближчого розвитку
4.
Спрямованість корекційної роботи «зверху донизу», тобто на створення
оптимальних умов для розвитку вищих психічних функцій, які сприятимуть
компенсації недоліків елементарних психічних процесів.
5.
Принцип нормативності, тобто орієнтація під час проведення корекційної роботи
та оцінювання її ефективності на еталони розвитку у певному віковому періоді.
6. Врахування системного характеру психічного
розвитку. Корекційна робота спрямовується на усунення причин відхилень у
розвитку.
7.
Корекційна робота має розпочинатися з тієї «точки», з якої почалися відхилення
від оптимальної програми розвитку.
Отже, корекційна робота як напрям діяльності
практичного психолога полягає в подоланні визначених проблем, труднощів,
шкідливих звичок, негативних емоційних станів тощо у здобувачів освіти;
здійсненні психологопедагогічних заходів з метою усунення відхилень у
психофізичному та інтелектуальному розвитку і поведінці, подоланні різних форм
девіантної поведінки тощо.
На
сьогодні активно впроваджується інклюзивна освіта. Державна політика у галузі
освіти спрямована не лише на отримання учасниками освітнього процесу з
особливими потребами знань, умінь, навичок, а на формування ключових
компетентностей на їх основі, які сприятимуть вмінню через спілкування
знаходити порозуміння з іншими людьми, облаштовувати власне життя й бути
корисним сім’ї, громаді, суспільству. З дітьми з особливими освітніми потребами
працюють усі працівники закладу освіти, зокрема і практичні психологи та
соціальні педагоги. На допомогу практичним психологам, педагогам, які працюють
в умовах різних спеціальних та інклюзивних закладів освіти розроблено
корекційно-розвиткові програми для роботи з дітьми з особливими освітніми
потребами. Програми розроблені на основі Державного стандарту початкової загальної
освіти для дітей з особливими освітніми потребами, їх зміст структурований за
спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і
поглиблення знань та повторне вивчення певних тем із метою глибшого проникнення
в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей.
У кожній школі фахівець має підготувати учнів,
а також їхніх батьків до здорової взаємодії з дитиною з особливими освітніми
потребами (ООП). Проводити тренінги, лекторії, семінари, консиліуми, під час яких
будуть зруйновані стереотипи щодо спільного навчання. Якщо ж психолог увійде в
спеціальну команду супроводу дитини з ООП, він має забезпечити психологічний
супровід навчання, а ще – консультувати вчителів та батьків щодо створення
ефективних умов для цієї дитини. Утім, фахівець не повинен виконувати обов’язки
дефектолога, тож власне заняття та допомога в навчанні — не його сфера
діяльності, але він може звернутися до фахівців ІРЦ за консультацією. Кожний з фахівців оцінює прояви дитини щодо
тієї галузі, у якій він компетентний. Основні функції психолога: - психологічний супровід дитини з ООП; -
надання рекомендацій, консультацій та методичної допомоги педагогічним
працівникам закладу освіти у роботі з дитиною з ООП; - проведення консультацій
з батьками дитини з ООП; - сприяння формуванню психологічної готовності в
учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з
ООП; - підготовка звіту про результати надання психологічних послуг дитині із
зазначенням динаміки її розвитку.
Основні
функції соціального педагога: - соціально-педагогічний патронаж здобувачів
освіти і їх батьків (законних представників). - виявлення соціальних питань,
які потребують негайного вирішення, за потреби направлення до відповідних
фахівців з метою надання допомоги; - вивчення соціальних умов розвитку дітей з
ООП; - планування і реалізація завдань соціалізації здобувачів освіти,
адаптації їх у новому колективі і соціальному середовищі, надання допомоги
дітям і сім’ям, що знаходяться у складних життєвих обставинах або потребують
посиленої педагогічної уваги; - проведення індивідуальної роботи з дітьми з
ООП, залучення їх до роботи в гуртках, секціях та інших об'єднаннях; - надання
рекомендацій учасникам освітнього процесу щодо шляхів ефективної інтеграції дитини
з ООП в колектив однолітків, формування позитивного мікроклімату в дитячому
колективі; - захист прав дітей з ООП, за відповідним дорученням
Окрім
вищезазначеного важливим завданням у роботі психологічної служби у закладах
освіти з інклюзивною формою навчання є:
1) добір діагностичного інструментарію,
придатного для роботи з різними категоріями дітей, відповідно до наявного
дефекту розвитку;
2)
уточнення змісту та методів корекційної роботи з дітьми, які мають особливі
потреби, з урахуванням результатів психологічної діагностики;
3)
упровадження комплексних корекційних стратегій, які б містили, крім навчання,
ще й ігрові засоби та рекомендації щодо сімейного виховання. представлення
їхніх інтересів у правоохоронних і судових органах та інших організаціях.
Проблема
подолання дитячої психотравми є актуальною та своєчасною для українського
суспільства. Події останніх років показали, що найвразливішою категорію є
населення до суспільних потрясінь є діти і підлітки. Психотравма є небезпечною
тим, що руйнує уявлення дитини про життя, його цінності та ідеали. У результаті
травми в особистості різко змінюється звична картина світу, зникає довіра до
нього, деформується система відносин з оточуючими людьми, зникає довіра до
дорослих, втрачається позитивна перспектива на майбутнє. Психологічна служба у системі освіти є
важливою складовою державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я
молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних
умов для розвитку особистості. Особливо ця функція служби важлива в умовах
складної соціально-політичної ситуації в країні.
Залежно
від часу надання допомоги і від вирішуваних завдань можна виокремити екстрену,
короткострокову і пролонговану психологічну допомогу. Екстрена допомога
необхідна безпосередньо після травмуючої події – в перші кілька днів. Вона
надається також у разі появи гострої симптоматики в результаті додаткових
стресів. Короткострокова допомога надається протягом перших тижнів, місяців
після психотравми. Якщо дитина не отримала такої допомоги своєчасно, то нерідко
доводиться надавати її відстрочено. У цьому випадку така допомога виявляється
менш ефективною і може потребувати
більше часу. Пролонгована допомога здійснюється протягом декількох років після
психотравми. Для відновлення нормального психологічного стану дитини після
пережитих подій великого значення набуває корекційна робота із сім’єю.
Унаслідок травми порушуються нормальні дитячо-батьківські зв’язки, виникають
симбіотичні або вимушено дистантні відносини між дитиною і батьками. При появі
в дитини порушень поведінки батьки відчувають свою некомпетентність і
безпорадність і мимоволі сприяють закріпленню негативних поведінкових
стереотипів: потурають дитячим примхам, надмірно гостро реагують на іпохондричні
скарги, оберігають від зіткнень із найменшими життєвими труднощами. Якщо
психологічну травму пережили і батьки, і дитина (що типово для сучасної
соціально-політичної ситуації), то темпи відновлення їх психологічного стану
істотно змінюються. Зазвичай діти швидше повертаються до нормального емоційного
рівня завдяки більшій психічної гнучкості і адаптивним можливостям. Стан
батьків змінюється повільніше і перешкоджає нормалізації психічного розвитку
дітей. Незважаючи на те, що батьки стурбовані наданням допомоги своїм дітям,
недостатня критичність до власного психоемоційного стану нерідко змушує їх
самих уникати психологічної допомоги. У зв’язку із цим особливу увагу слід
звернути на залучення батьків до роботи над власними психологічними проблемами
і труднощами. Ефективною формою організації діяльності закладу освіти щодо
надання допомоги дітям є проведення психолого-педагогічного консиліуму.
Психолого-педагогічний консиліум дозволяє об’єднати зусилля педагогів,
працівників психологічної служби та інших учасників освітнього процесу, які
зацікавлені в успішному навчанні і повноцінному розвитку дітей і підлітків,
намітити цілісну програму індивідуального супроводу та адекватно розподілити
обов’язки і відповідальність за її реалізацію.
Будь-які
відомості про учня та його сім’ю надаються та обговорюються учасниками тільки
за тими параметрами, показниками та характеристиками, в яких наявна важлива для
роботи консиліуму та супроводження інформація. Рішеннями консиліуму є
рекомендації з розробки комплексної програми супроводження, що узгоджуються з
усіма учасниками і є обов’язковими для всіх фахівців, котрі ведуть навчальну,
виховну, корекційну та розвиткову роботу з учнями. Рекомендації мають бути
занесені в індивідуальну картку дитини, яку оформляє працівник психологічної
служби з перших днів перебування дитини в закладі освіти.
Зокрема, індивідуальні характеристики –
демографічні та особистісні. Так, маленькі діти адаптуються швидко й успішно,
для школярів ж цей процес виявляється більш болісним, оскільки в класі вони
повинні у всьому бути схожим на своїх однокласників – зовнішнім виглядом,
манерами, мовою тощо. Важким випробуванням виявляється зміни культурного
оточення для дорослих людей.
Важливим
моментом адаптації дитини до нових умов проживання є фізіологічна адаптація,
яка має етапи: - орієнтувальний, коли на весь комплекс нових впливів, які
пов’язані з переселенням, відповідають бурхливою реакцією практично всі системи
організму;
-
нестійке пристосування, коли організм шукає і знаходить якісно оптимальні (чи
близькі до оптимальних) варіанти реакцій на ці впливи;
-
відносно стале пристосування, коли організм знаходить найкращі варіанти
реагування на навантаження, з меншим напруженням усіх систем.
Працівники
психологічної служби у питаннях превентивних заходів мають знайти нові підходи
до взаємодії з учнями та їхніми батьками. У цьому можуть допомогти різні
профілактичні програми навчання учнів новим формам поведінки, виховання
стресостійкості особистості, здатної самостійно, ефективно і відповідально
будувати своє життя. Профілактичні програми, призначені для проведення групових
занять з учнями та їх батьками, можуть включати:
- групові заняття з розвитку комунікативних
навичок як в учнів, так і в батьків;
- групові заняття з профілактики асоціальної
поведінки з основами правових знань;
-
групові заняття, спрямовані на допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей
тощо.
Консультування
Особливістю
консультування як форми взаємодії між учасниками освітнього процесу є акцент на
власну відповідальність того, хто просив про допомогу. Важливою особливістю
консультування батьків, наприклад, є неприпустимість «виховних»,
моралізаторських нот у спілкуванні, оскільки це нівелює саму ідею підтримки та
взаємодії у освітньому процесі. Консультації практичного психолога закладу
освіти з освітніх питань мають на меті допомогти батькам краще зрозуміти
причини особливостей поведінки дитини, знайти з нею спільну мову, зрозуміти її
потреби і вирішити конфліктні ситуації, навчитися підтримувати дитину. Батьки
(опікуни) можуть звернутись до працівника психологічної служби закладу освіти із
проханням про надання психолого-педагогічного висновку щодо стану дитини (учня,
вихованця). Найчастіше таке трапляється у випадках судового вирішення сімейних
конфліктів (розлучення батьків, встановлення опікунства тощо). Аби уникнути
непорозумінь та некоректного використання психологопедагогічної документації
поза закладом освіти, обов’язково необхідно офіційно оформити такий висновок,
вказуючи предмет обстеження (емоційний стан учасника освітнього процесу,
особливості розвитку тощо), діагностичні методики, які було використано під час
обстеження (із вказуванням основних результатів діагностики), висновок про стан
дитини та рекомендації батькам (чи особам, що їх заміняють) щодо умов для
успішного розвитку та комфортного емоційного стану дитини. Висновок підписує
практичний психолог, який проводив діагностику, у разі необхідності класний
керівник (вихователь) та директор закладу освіти. Варто пам’ятати, батьки
доглядають за дитиною та виховують її з огляду на власний досвід та розуміння
цього процесу. Інколи вони можуть помилятись, або не бачити певних вад свого
батьківського впливу. Відтак, працівник психологічної служби повинен бути
максимально коректним у висловленні зауважень (якщо такі мають місце),
рекомендацій щодо корекції батьківської поведінки по відношенню до дитини. Якщо
мова йде про необхідність проведення корекційно-розвиткові роботи із дитиною,
батьки мають бути поінформовані про програму цієї роботи та залучені до неї в
першу чергу.
Зв’язки з
громадськістю
Робота фахівця психологічної служби
спрямована, в першу чергу, на батьків, оскільки вони є основним соціальним
середовищем, з якого діти черпають зразки поведінки. Важливо пам’ятати, батьки
– партнери психологічної служби, закладу освіти, а не об’єкти виховання. Відтак, тональність спілкування, форми та
методи мають бути підібрані коректно, створюючи атмосферу партнерства. Завдання
працівника психологічної служби створити умови для рівного розвитку всіх дітей,
без винятку, залучення всіх батьків до освітнього процесу. Робота психологічної
служби зорієнтована на розвиток, розширення та зміцнення зв’язків з
представниками громадських та міжнародних організацій, які працюють у цій
сфері.
Просвітницька робота
У
межах своєї компетенції працівники психологічної служби залучаються до заходів
з підвищення рівня обізнаності щодо протидії торгівлі дітьми серед батьків,
інших законних представників, та осіб, які постійно контактують із дітьми,
беруть участь у заходах із попередження торгівлі людьми, зокрема дітьми,
виявлення постраждалих осіб та надання комплексної допомоги.
Рекомендуємо
наступне.
- включити до програм підготовки,
перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників інститутів
післядипломної педагогічної освіти навчальні курси, лекції та практичні заняття
з питань протидії торгівлі людьми;
-
утворити та забезпечити діяльність робочих експертних груп при регіональних
постійно діючих комісіях з питань обміну інформацією про запобігання торгівлі
людьми та координацію зусиль у боротьбі з нею;
-
підвищувати рівень інформованості населення щодо засобів і методів, які
використовуються торговцями людьми, шляхом організації та здійснення
інформаційно-просвітницьких заходів;
- продовжити видання інформаційно-освітніх
матеріалів з питань профілактики торгівлі людьми та проблем соціального захисту
дітей і молоді;
- проведення досліджень щодо виявлення груп
ризику;
- рекомендувати закладам освіти постійно
висвітлювати інформацію на сайтах та в засобах масової інформації про заходи із
запобігання і протидії торгівлі людьми;
- розвивати співробітництво з громадськими та
міжнародними організаціями і фондами, широко використовувати міжнародний досвід
у запобіганні та протидії торгівлі людьми, захисті прав осіб, що постраждали
від таких злочинів, розшуку осіб, які зникли за кордоном, поверненні додому та
реабілітації осіб, що постраждали від торгівлі людьми;
- постійно посилювати співпрацю центральних
органів виконавчої влади з міжнародними та неурядовими організаціями;
-
організація інформаційних кампаній щодо ризиків потрапляння у ситуації торгівлі
людьми з особливим наголосом на випадки трудової експлуатації на території
України;
Організаційно-методична
робота
Особливої
уваги потребує питання організаційно-методичного забезпечення проведення
навчально-методичних заходів. Мова йде про обов’язкові методичні дії, які мають
бути здійснені під час підготовки до проведення методичних заходів. У першу
чергу, це стосується ставлення практичних цілей та завдань, формулювання
очікуваних результатів, визначення кола учасників та виконавців, окреслення
критеріїв оцінювання результатів, визначення способів (форм і методів)
досягнення результатів та конкретне планування послідовності дій в процесі.
Звертаємо увагу, що фахівець, який
працює в закладі освіти має один методичний день на тиждень (чотири на місяць).
Робота методичного об’єднання проводиться за різними формами (теоретичні
семінари, доповіді, повідомлення, семінари-практикуми, диспути-дискусії, ділові
та рольові ігри тощо), але має плануватись відповідно до запитів її учасників і
з огляду на реальні часові можливості. Звертаємо
увагу, що працівники психологічної служби, закладу освіти (практичні психологи
та соціальні педагоги) здійснюють діяльність як у закладі освіти (психологічна
просвіта, діагностична, консультативна, освітня діяльність, обробка результатів
досліджень тощо), так і за його межами (підготовка до проведення заходів,
оформлення робочої документації, планування, звітність, робота у навчально-методичних
та наукових центрах, громадських організаціях тощо).
Отже,
у 2019-2020 навчальному році для організації належного психологічного,
соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу необхідно вжити
заходів:
взяти участь у проведенні
Всеукраїнського конкурсу авторських програм практичних психологів і соціальних
педагогів «Нові технології у новій школі», в тому числі моніторингових
досліджень;
впроваджувати шкільні служби
порозуміння в закладах освіти;
організувати надання допомоги постраждалим
внутрішньо переміщеним учням їхнім батькам та членам родини в адаптації до
нових умов проживання і навчання, дітям і сім’ям учасників АТО;
забезпечити психологічний і соціально-педагогічний супровід інклюзивного навчання дітей з
особливими освітніми потребами, консультативну і просвітницьку роботу з
батьками;
забезпечувати захист прав і свобод
дітей, створення безпечного середовища (запобігання насильству в учнівському
колективі та домашньому насильству);
посилення профілактичної роботи щодо
протидії торгівлі людьми;
налагодження співпраці з громадськими
організаціями.
Коментарі
Дописати коментар